На сенс буття свiй погляд особистий... на укр. яз

         Від довгої розлуки з рідними та блИзькими ми починаємо замислюватися над тими речами, яких раніше наш мозок навіть не торкався. І чим старше людина, і чим довше вона - у світАх, тим сильніша у ній потреба у роздумах, тим сентиментальніше відчуття у душІ, яка починає бачити усе внутрішнім зором, яка зневажає материальне, а прагне духовного.
         З віком приходить мудрість, з надбанням мудрості йде переоцінка життєвих цінностей, розуміння тогО, що немає нічОго головнішого за дитячу посмішку, за добрі мамині очі, за толкову батькову пораду, за Божу церкОвцю, де відпочиває чутлива людськА душа.
         Богатьох поетів хвилює саме ця багатогранна філософська тема.
Заглиблюючись у міркування, використовуючи свій власний, а іноді й сторонній досвід, вони у віршованій формі намагаються довестИ своїм читачам прописні на перший погляд істини, за якими криється глибокий сенс земного, та частково небесного, життя.
         Як ніхто інший, поет (з йогО політною душею) захоплюється познанням Божого Всесвіту, талановито обрамляючи свої думки поетичними рядками...
На сенс буття свій погляд особистий
У кожного карбується в думкАх.
Якщо душа, - мов білий аркуш чистий,
То й доля - в Божих Праведних Руках.