Грiють землю, синь лоскочуть

І мечами, і свічками кличете:
"З криці й висі принципи візьми!"
Пізно, милі білопінні грицики,
білолиці лицарі весни!

Ви, напевно, зиму всю батрачили,
та зусилля не в пусту потрачені
на роботу й квітоінститут,
бо ростуть і на піску патриції,
принци і під стінами цвітуть.

Грицики - ви сильні і граційні!
Закохався в січні і забув:
не замовив у весни-кравчині
ні жабо весільне, ні жагу.

Вашими розкішними розетками
(бо чітка натура і чіпка)
ніжні килимки на луках зіткані
з тихих за кульбабками зітхань.

Вами розфарбованою зіркою
не зникай, натхнення. І нехай
тричі заповіти перепишете,
поки знищить посмішки смітник -
спромоглись ви, білокрилі грицики,
обрій темнохмарний освітлить!

04.2019


Рецензии
Я знаю, щастя і надію
завжди пробуджує любов...
Мій дивний лірику! Радію,
Що світ тобі засяяв знов!

Нила Волкова   19.04.2019 14:39     Заявить о нарушении
Дякую! Це найгарніша рецензія.

Игорь Герасименко Кременчугский   20.04.2019 15:02   Заявить о нарушении