У сусiда хата бiла... Пiсня?

Зозуля Юрий Павлович
І то пісня, й котра од діда Панаса, малята-лалалята, PIS'ня: і наспівалося  обох; то я про інше.

Та не про загадочную душу: бо звичайна, без гадів, то й власна-рідна, лишень з Богом спільна.

Не кто віноват, чи что дєлать, то таке (с); краще перекладіть-но з мови на язик чудасії:

могти (мочь) — і перемогти (пабєдіть?),
конати (агонізіровать) — і переконати (пєрєубєдіть??),
або як так сталося, що "вголос" = "вслух" (???)

Не надто би воно іншомовно й не на місці, додам язиком:

аф!
ор!
из!
мы!

Лады? — А найпершо "лад", як і Космос, означали порядок.

Відаєте "моя хата скраю, я нічо не знаю"? А не відома вам історія України містить геть інше:
                "Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!" (с)


© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2019
Свидетельство о публикации №119041702303
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович