***
Не ті життя щасливе в нас украли,
що це життя колись побудували,
а злодіїв і шахраїв навала,
що все життя нікчемне тільки крали.
Вони за обіцянки нас купили, -
тепер п'ють кров із нас і тягнуть жили.
А доки ми тут плачемо, мій друже,
ростуть олігархічні клани дужі,
винищуючи все комуністичне.
А в нас в кишенях тільки вітер свище.
Шукаєм правду, - та вона дволика,
і люблять її лиш квадратні пики.
Морочить нас ця правдонька дволиця –
в овечу шкуру схована вовчиця.
Їй довіряти сліпо, чи байдуже,
ніяк не можна, український друже!
Січень 2018.
Двуликая правда
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119041505937
Свидетельство о публикации №119041505937
Рецензии