Ось так , завжди, я зустрічаю літо
коли всі квіти сонечком зігріті,
так тягнуться до сонця кожний раз,
а мій вогонь в очах ще не погас.
На літо осінь тихо наступає,
яку я на собі вже відчуваю,
вона на мене ніби сум впливає,
та тільки я одну лише тебе кохаю.
А за вікном холодний дощ та вітер,
а я тебе не можу розлюбити,
шкода, що я погас в твоїх очах,
а я тебе все згадую в віршах.
Я знаю, ти мене вже не чекаєш
і не повернешся на зустріч, я це знаю,
шкода, що закінчилось тепле літо,
а я тебе не можу розлюбити.
Укр. Ось так завжди
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119041500450
Свидетельство о публикации №119041500450
Рецензии
