Павино счастье
и оно похоже есть у него, не говно,
а то чем стежка спiвна хоть к кому
льнёт из пенат жать вино
не кажи менi шо вЕсна щiмить
у грудях як у вiтрилах фордак
я кохаю тебе сюю мить
колихаю як пава-мудак
боже гожих не тiки на глiй
а ще й хату злiпити з нього
не жури нас
що ні всіх вiддамо
угощаясь пенатским віном
на війну
що прийшла з віддаля
з даля хлiбом
i воском
с крыла
что слепил ты с дедалом вдвоём
шоб гуртом
заспiвать
навмання
Свидетельство о публикации №119041300669