Солодка мука очей твоїх весняних,
Душу мою, мов стрілами пронизує.
Страждає серце колючими ранами,
Та болем наче струменем відблискує.
Мій бідний хлопчик, ти такий малесенький,
А доля вже карає твоє серденько.
Але зібравшись з силами безмежними
Ти зможеш впоратись в холодній безмежжі.
Зеленим шелестом тоді я заспокоюся,
Коли ці скам’янілі дні будуть повалені.
Коли мов сокіл ти будеш загострений,
На тому часі, що летить поквапливо.
Солодка мука
© Copyright: Ирина Волобуева, 2019
Свидетельство о публикации №119041100314
Свидетельство о публикации №119041100314
Рецензии
