Брате мiй брате, лиха година

Брате мій брате,лиха година...
Чинить наругу на батька й сина.
Кряче у небі чорная птаха...
На білому тілі,біла рубаха.

Сорочка біла,а ворон чорний.
До серця тугу він смутком горне.
Схиляє болю холодну воду.
Зменшує кількість мого він роду.

Мій дубе,-брате.Моя ти сила!
На добро мати тебе носила.
На щастя мати ся породжала.
На лиху долю ся не чекала.

Сльозами росами серце умилось.
Та знову й знову ся,оросилось.
Горіло болем моєї втрати...
Не варто ,люди,ся споряджати.

Молодих й крепких в лиху годину.
Ні батьку,-доню.Ні мамі,-сина.
Ні сестрам,-брата.Ні браттям сестру.
Не треба,люди,до скону нести.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии