Менi шепоче вiтер у вiкно...

Мені шепоче вітер у вікно,
що я повинна вийти на подвір'я..
Що я повинна вже була давно
Торкнутися казкового сузір'я.

Чому лежу я, дивлячись на стелю,
Чому я в голові дивлюсь кіно?
Чому я підіймаюсь знов на скелю,
Що починається там де моє вікно..

Чи хто на мене мару насилає,
Чи то мені у сон давно пора,
Чи це тому що вітер завиває,
Читаючи кіно мого вікна...

В якому світять теплі, милі зорі,
В якому місяць посміхається згори,
В якому міражі живуть казкові,
що розгорнули скрізь свої шатри...


Рецензии
Люблю этот прекрасный и певучий язык,Хелен!
Очень нежно звучит.
РОМАНТИЧНОЕ стихотворение-понравилось,спасибо!
Ваша,

Нина Димовская   24.09.2019 07:36     Заявить о нарушении
Добрый день, дорогая Ниночка!)
Давно уже не писала на украинском, тут что-то вспомнилось это стихотворение)
Может быть как-нибудь ещё что-нибудь напишу на своём родном)
Спасибо Вам, от всей души спасибо!)
С уважением к Вам и теплом души неизменныии, Ваша..)

Хелен Вольф   24.09.2019 12:45   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.