Менi шепоче вiтер у вiкно...
що я повинна вийти на подвір'я..
Що я повинна вже була давно
Торкнутися казкового сузір'я.
Чому лежу я, дивлячись на стелю,
Чому я в голові дивлюсь кіно?
Чому я підіймаюсь знов на скелю,
Що починається там де моє вікно..
Чи хто на мене мару насилає,
Чи то мені у сон давно пора,
Чи це тому що вітер завиває,
Читаючи кіно мого вікна...
В якому світять теплі, милі зорі,
В якому місяць посміхається згори,
В якому міражі живуть казкові,
що розгорнули скрізь свої шатри...
Свидетельство о публикации №119040600759
Очень нежно звучит.
РОМАНТИЧНОЕ стихотворение-понравилось,спасибо!
Ваша,
Нина Димовская 24.09.2019 07:36 Заявить о нарушении
Давно уже не писала на украинском, тут что-то вспомнилось это стихотворение)
Может быть как-нибудь ещё что-нибудь напишу на своём родном)
Спасибо Вам, от всей души спасибо!)
С уважением к Вам и теплом души неизменныии, Ваша..)
Хелен Вольф 24.09.2019 12:45 Заявить о нарушении