Сам не крав, скажу вам зразу,
Був простим керівником..
До вождів не мав образу,
Був в житті – не босяком.
Мав i пенсію нормальну:
Тисяч, десь до – чотирьох.
А у жінки - мінімальну,
Так, що хватить нам на двох.
Ждали все, коли на краще,
Запрацюють «Пастухи».
Люд наш славний, не ледаща,
І не зовсім «лопухи».
Та знайшлися радикали,
Чи вожді, чи чудаки,
Наші ціни підрівняли…
І не в низ, а навпаки.
І полізли ціни в гору,
Ніби яйця – Фабержє.
Обладнали справу скору,
Ми ж, остались - в негліже.
Не бажаю, вже в Європу,
Пити каву - бідняком?
Дайте ж, хоч прикрити ж-пу,
Щоб ходив – не голяком.
САМ НЕ КРАВ..
© Copyright: Станислав Калиниченко, 2019
Свидетельство о публикации №119040606323
Свидетельство о публикации №119040606323
Рецензии