Йшов по вулицi дивак...

Йшов по вулиці дивак
Вигляд був його дивацький:
Довгий вицвілий піджак,
У якійсь картатій шапці.

Йшов дивак, повісив носа
А кругом була весна.
Він дививсь з-під лоба скоса
А весна собі цвіла!

Він не чув пташиних трелів,
Навіть сонця не помітив,
Й  сонячних  віолончелів.
Лише піт зі скроні витер.

Не помітив трав зелених,
І людей, що усміхались.
Що листочки клейкі з клена
Щиро руки простягали.

Раптом золотий промінчик
Бризнув сміхом йому в  очі
 Серце - льодяний камінчик
Розтопив! Воно тріпоче!

…Йшов по вулиці дивак
По калюжах, як по небу,
Усміхався просто так,
Дивувався навіть з себе!


Рецензии
Валечка, Солнышко, ты всё так тонко подмечаешь и в природе и в жизни, поэтому твои стихи, всегда читаю с большим интересом и удовольствием! Спасибо, моя родная и за этот солнечный, нежный. благодатный! Пусть радует тебя каждый новый день и дарит тебе яркие впечатления!
С душевным теплом и любовью, Вера.

Вера Осыка   30.06.2019 19:13     Заявить о нарушении
Я рада от души, Верочка! Спасибо за добрые слова, веселящие и вдохновляющие!
Обнимаю)))

Валентина Козачук   03.07.2019 18:08   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.