Знову звістка сумна
Впала каменем з неба,
Знову сука-війна
Нагадала про себе.
Вчора там, на межі,
Тій, що ділить світогляд,
Знов застиг в бліндажі
Після вибуху погляд.
До домівки чийсь син
Вже не прийде ніколи.
Скільки ще домовин
Бачить не «по приколу»?
Знову серце щемить
Від болючої втрати,
Уявивши на мить,
Як воно «помирати».
«По приколу» життя
Ми вважаємо раєм,
Замість Бога царем
Блазня ми обираєм…
Щоби звістка сумна
Знов не впала нам з неба,
Руйнувати країну
«По приколу» не треба!
3 квітня 2019 року.
Знову зв стка сумна
© Copyright: Андрей Шевчук 3, 2019
Свидетельство о публикации №119040401690
Свидетельство о публикации №119040401690
Рецензии