(Владимир Пилипец)
Мне кажется, за старым садом
мы встретимся, как в юный час.
Пойдем в родное поле рядом,
там колоски укроют нас.
Споёт нам перепел тревожно,
а сокол крыльями взмахнёт.
Запах акаций придорожных
нам годы юные вернёт.
И мы одни… Лишь голубые
цветы наивных васильков,
вернут нам чувства молодые
в глаза уставших стариков…
Апрель, 2019г.
Картина Педер Морк Монстед
(Дания)
********************************
Оригінал
Здається там, за постарілим садом,
зустріну я тебе, як і колись.
І підемо у рідне поле рядом,
вусатий колос важко де схиливсь.
Озветься перепілка знов тривожно,
і сокіл над хлібами промайне,
акації в роздоллі придорожнім
повідають своє щось потайне.
І ми одні… Скрізь голубі волошки
гойдаються усміхнено в житах.
…Минуло все. На скроні впали зморшки
і юності кудись подався птах..
Мне кажется, за старым садом...
© Copyright: Лариса Геращенко, 2019
Свидетельство о публикации №119040204301
Свидетельство о публикации №119040204301
Рецензии