Ми не були ніколи без роботи,
Йшли, «де Макар, навіть не пас теля»
Втирали піт гарячий до нудоти,
Бувало, й не вертались відтіля.
Тепер же ми - тиняємось по миру,
Шукаєм те, що загубили в час.
Берем «кравчучку»*, лом або сокиру,
-Європа бач, піклується про нас.
Ті, що чверть віку пакості робили,
Затихли?! Чи сховалися «під піч»??
Свої мішки валютою набили,
І в них тепер, немає протиріч.
І тут, меж ділом, згадуєш про атом,
Та про ракети, зроблені на гріх.
І здуру пробурчиш тихенько матом:
- Навіщо ж ми – «розброювали» їх???
* - "кравчучка" - саме краще, що
зробив перший президент.
Меморандум
© Copyright: Станислав Калиниченко, 2019
Свидетельство о публикации №119033007299
Свидетельство о публикации №119033007299
Рецензии