200 - лет Шевченко Т. Г

200-річчю
ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА.

Проснись, Тарасе, на хвилинку,
Де ти родився подивись.
Тож не впізнаєшь Україну,
Любимий Київ, як колись.

Стоять мости в Дніпровських водах,
Шляхи єднають береги.
Ростуть могучі, хмарочоси,
Раніш хатини тут були.

Вже два століття промайнуло,
Тебе ніхто не позабув.
В твоїй хатині все минуле,
Неначе тільки ти тут був.

Лежить «Кобзар», висять картини,
І любий твій автопортрет.
Ти народився в цій хатині,
Яка покрита в очерет.

В усіх містах тобі подяка,
Ти в бронзі вилитий стоїш.
Немовби просиш: «Чоловіче»,
Хоч на хвилинку зупинись.

Дай роздивитися на тебе,
Як Сонце сяєш в убранні.
Які красиві стали люди,
Про нас писав він в «Кобзарі».

Тепер не стогне Дніпр широкий,
Твій «Заповіт» в степу живе.
Весь світ з повагою до тебє,
І РАДІСТЬ НАМ,
ЩО ТИ В НАС Є!
17 січня 2014 року.


Рецензии