Володимир Висоцький В ресторанi на стiнах

Володимир Висоцький «В ресторані на стінах …»

В ресторані на стінах висять тут і там
"Три ведмеді" та "Витязь" із казки, -
За столом наодинці сидить капітан.
Ви дозволите? – Падай, будь ласка!

«Ти закуриш?» «Пробач, я «Казбек» не палю».
«Добре, випий! Ви посуд давайте...»
«Принесуть,- от тоді», - «Пий вже, Богом молю!
Будь здоровий!» - «Я буду. Ви знайте!»

- Ну, так що? - осивілий спитав капітан,
- П’єш горілку ти смачно, юначе,
Чи ти бачив колись кулемет або танк?
Чи ходив ти в атаку, тим паче?

В сорок третьому був я лише старшина,
І таке ж за спиною моєю!..
Так багато всього за спиною, овва!
Щоб ти жив без біди отієї.

Він сварився і пив, і про батька спитав,
Він волав на весь світ привселюдно:
«Я життя ледь за тебе усе не віддав,
Ти ж своє так марнуєш паскудно!
 
От гвинтівку б тобі, щоби бою нюхнув?!
Ти ж горілку тут жлуктиш зі мною!» -
Я в окопі під Курськом із ним уже був,
Коли був капітан старшиною.

Він все більше п’янів. І я теж – куди там,
Я розмову закінчив, - мій сором:
Я образив його, бо сказав: - Капітан!
Ти ніколи не станеш майором.

© Володимир Туленко. Переклад 2019

https://www.youtube.com/watch?v=ihGbT1-RMQo

*****
Владимир Высоцкий «Случай в ресторане»

В ресторане по стенкам висят тут и там
«Три медведя», «Заколотый витязь», -
За столом одиноко сидит капитан.
«Разрешите?» - спросил я. - «Садитесь!»

«Закури!» - «Извините, "Казбек" не курю.» -
«Ладно, выпей! Давай-ка посуду...» -
«Да пока принесут...» - «Пей, кому говорю!
Будь здоров!» - «Обязательно буду.»

«Ну, так что же, - сказал, захмелев, капитан, -
Водку пьешь ты красиво, однако,
А видал ты вблизи пулемет или танк?
А ходил ли ты, скажем, в атаку?

В сорок третьем под Курском я был старшиной,
За моею спиною - такое!..
Много всякого, брат, за моею спиной,
Чтоб жилось тебе, парень, спокойно!» -

Он ругался и пил, он спросил про отца.
Он кричал, тупо глядя на блюдо:
«Я всю жизнь отда;л за тебя, подлеца,
А ты жизнь прожигаешь, паскуда!

А винтовку тебе, а послать тебя в бой?!
А ты водку тут хлещешь со мною!» -
Я сидел, как в окопе под Курской дугой,
Там, где был капитан старшиною.

Он всё больше хмелел. Я - за ним по пятам.
Только в самом конце разговора
Я обидел его, я сказал: «Капитан!
Никогда ты не будешь майором!»

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1966