Котяче життя
Чи міг в минулому житті щоб був я - кіт?
У мене гарна чорна рожа, а не морда,
сметану можу набивати ложками в живіт
і ніжитись в постелі чистій. І, природно,
тих, що дрібніше кролика, я гризунів не їм,
і пазурів не точу я об спинку крісла,
зате, згорнувшись, мов, калачиком крутим,
люблю на сонці грітися і муркотати пісню.
А вже коли до травня справа йде,
вдихаю небо лагідне блакитне, перед боєм
вилизую не проти шерсті, бо любов гряде,
й нервовий хвіст тримаю я трубою...
Та часто туга по Єгипту розпирає груди там, -
я б по верхівкам пірамід тих фараонських
стрибав, щоб був священною реліквією сам,
і не блукав по вулицях задушливих і сонних.
сoverсия
© Copyright: Петр Скорук, 2019
Свидетельство о публикации №119032803797
Свидетельство о публикации №119032803797
Рецензии
