Моему сыну

Ранкова зірка


Юначе прекрасний і милий,
Кого я ніжно й безмежно люблю,
Квітню мій русявий і зеленоокий,
Тобі про любов я свою розкажу.

 Мені може не вистачить часу,
Щоби про все тобі розповісти.
Тому кажу тобі, гілочко нашого роду:
Закінчити все розпочате спіши.

Я затримую свій погляд на тобі
І з сумом щасливим зітхаю,
Я – мати, що тебе народила
Без жодної миті вагання.

З тієї хвилини, коли я відчула,
Що квіточку в лоні своєму маю,
Тебе, моя дитинко, так полюбила,
І мов на престолі, у серці тримаю.

Бачу тебе найгарнішим, мій сину,
Для мене ти зірка ранкова.
Ти в нашому домі з’явився від Бога,
Ти наша єдина життєва опора.

Мій рідний я щиро молюся за тебе,
Хай буде рівна твоя дорога,
Щоб тобі Бог відчинив усі двері:
Куди ти захочеш іти – мав підтримку від Бога.

Тобі бажаю щастя, хлопче мій,
На успіхи й добро тебе благословляю.
Тебе завжди обожнюю, люблю,
І біль за тебе моє серце крає.



Ти сонце ясне за моїм вікном,
Світло, що сміється ранковими квітками,
Солодка казка, яку тобі читала перед сном,
Приспівуючи: Ангеле мій довгожданий.

Ти подарунок дорогий від Бога,
Я, як мати і подруга, тебе бережу.
Народжений ти, щоб досягти усього,
Я з гордістю ім’я твоє любиме кажу:
Сину мій Дмитре, тебе безмежно люблю!