Сади в росі... Світанок...Тиша...
В гаю затьохкав соловей...
Ліс сни свої останні пише,
А небо вишило куліси
І викотило сонце в новий день...
Мажорний спів дзвенить над лісом
І горлиця, вже зрання,
Туркоче на старезному горісі...
День знову постає у всій красі.
І я загублена...НевІдома нікому,
Із сонцем по траві іду в росі.
Так тепло,кращого і не буває,
І радість в ранок я несу...
І з чашкою смачної кави,
Під грушею вже споглядаю,
в чарівності незрівнянну красу...
Радіє все...І я собі радію....
Щаслива тим, що є цей світ і я...
Що знову в небі сонечко сія...
Прийдешній день - Він знов дає надію !
Свiтанок... тиша...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119032706711
Свидетельство о публикации №119032706711
Рецензии