Сп ва в вербах соловейко

СПІВАЄ В ВЕРБАХ СОЛОВЕЙКО.

І всі віки, різноманітні,
Одне в них Сонце, та Земля.
Та добрі люди всеж примітні,
Коли є щастя, хтось міша.
Співає в вербах Соловейко,
Коханих, прикрива лоза.
Бо по стежині йде Омелько,
Бурчить: тріщить як та коза.

І все недобре Соловейку,
Поки й не скрився чули ми.
Він нам співає про коханку,
Про свої долі чарівні.
Дослухали, через місточок,
З коханим під руку пішли.
Сидить Федора, як та квочка,
Яка шле по селу плітки.

Пішла: розчервонілась з річки,
Ні совісті і ні стида.
Я оглянулась та й сказала,
Що я природою така.
А вдома Мати зустрічає,
Ну що наслухались біди.
Ось, на покрову, повінчаєм,
Кохайтесь поки молоді.
23 лютого 2014 року.


Рецензии