Тiсно серцю...

Тісно серцю у грудях, не знаєш  чому?
Ліки в шафі, така необачна.
Тесля міряє дошки, стругає труну,
ти чекаєш на щастя - не лячно?
Божевільна... Спустися на землю, ти де?
Не надійся... Зміни окуляри.
Блиснуть миті життя, свіже листя впаде -
зсохне, зчахне, а веснами марить.
Кожній тварі, мурасі відміряв Господь,
для метелика день - ціла вічність.
Надивилася вже,  порцелянова плоть
розіб'ється чи в жовтні, чи в січні,
чи у травні. Та ні не тепер, не коли
п'є душа з водограю озерця.
Прийде смерть - прожену і накрию столи
для  надії, любові та сонця!
Скільки не довелося пройти без ціпка,
гори небо тримають на вежі.
Ти полину не рви більше, доле гірка!
Дай покути і райдуги, Боже!


Рецензии
БЕЗДОГАННО, моя люба Тетяночко ! І так глибоко вражає - аж дійсно лячно !
Але будемо - лише про позитив ! З Днем Поезії, дорогенька ! З новою Весною ! І многая лєта під Сонечком та Божими крильцями ! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   21.03.2019 20:43     Заявить о нарушении
Дякую, люба Маргариточко, за відгук! Лежала у лікарні з запаленням легень, тому Вас з бувшим святом Поезії! Натхнення невичерпного та міцного здоров"я, тепла та любові! З любов"ю,

Татьяна Левицкая   02.04.2019 17:34   Заявить о нарушении