Олександр Новiков Ви виiжджаeте...

Олександр Новiков "Ви виїжджаєте..."

Ми з вами стрінемось тепер вже випадково.
Ви виїжджаєте, то їдьте в добрий час!
Вас тепловоз помчить у ніч бузковую,
А я один залишусь, замiсть нас.

Ви виїжджаєте так швидко, й так сповільнено,
Мабуть, це смiшно з боку вигляда.
Ви така мила, наче вiтер вiльнi ви,
І вас подій чекає череда.

(2)
Ви виїжджаєте, слова усi вже сказано,
Що в вас попереду, ви знаєте давно.
Ми обміняємось порожніми вже фразами,
Ви для пристойності махнете у вікно.

Ви виїжджаєте, як шкода, що ви їдете -
Чекає вдома вас завжди сім'я.
Писать i пам'ятать пообіцяєте - нiбито.
Спасибі вам! Хоча це i брехня.

(3)
Ви виїжджаєте, і ваші сни та марення
В швидкому поїзді - як дзеркало води.
Ви виїжджаєте, всі хвилювання марнi вже,
Бо забираєте з собою назавжди.

Ви виїжджаєте під стукiтну мелодiю,
А я крокую за квитком до вас.
Ми з вами стрінемося. Та тiльки випадково вже,
Туди, де ви, нема квиткiв та кас.
© Володимир Туленко. Переклад,2019

https://www.youtube.com/watch?v=ps0noVbH3yA

*****
Александр Новиков "Вы уезжаете..."

Мы с вами встретимся теперь уже случайно.
Вы уезжаете, счастливого пути.
Вас тепловоз помчит в ночи отчаянно,
А я один останусь позади.

Вы уезжаете так быстро и так медленно,
Смешно, наверное, смотреть со стороны.
Вы так милы, и мысли ваши ветрены,
И ваши дни событьями полны.

Вы уезжаете, слова уже все сказаны,
Что впереди, решили вы давно.
Мы обменяемся двумя пустыми фразами,
Вы для приличия помашете в окно.

Вы уезжаете, как жаль, что уезжаете –
Вас дома ждет семейное житье.
Вы мне писать и помнить обещаете –
Спасибо вам за милое вранье.

Вы уезжаете, и ваши сновидения
В летящем поезде – как в озере вода.
Вы уезжаете и все мои волнения
Увозите с собою навсегда.

Вы уезжаете под мерное стучание,
А я шагаю следом взять билет.
Мы с вами встретимся. Теперь уже случайно.
Туда, где вы, билета в кассе нет.

© Александр Новиков. Текст, музыка,1978