Вони заходили по черзі на Фейсбук…
По черзі один одного завжди шукали.
Страждали безкінечно від сердечних мук,
Та що тут вдієш… Прикро, мали те, що мали.
Самотньо все вдивлялися у свій екран,
Мовчали гордовито, а душа ридала…
Безглузда втіха – смайлик, мов дитяча гра,
Наклейка із троянд в обіймах ритуалу.
І в кожній квітці шепіт: «Я тебе люблю»,
Який щоразу розлітався дуже лунко,
Все грав на струнах серця ледь вловимий блюз,
Торкався фото ніжно щирим поцілунком.
Вони заходили по черзі на Фейсбук…
Зв’язок тримали мовчки, не заговоривши.
Лиш кров по венах розганяла перестук,
З’єднавши душі десь у павутинках тиші..
19:10, 17.03.2019 рік.
Зображення: https://www.ampravda.ru
Вони заходили по черзi на Фейсбук
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2019
Свидетельство о публикации №119031709430
Свидетельство о публикации №119031709430
Рецензии