Ой не буду в свято вишивати

ОЙ, НЕ, БУДУ, В СВЯТО ВИШИВАТИ.

За, те, що, я, в свято вишивала,
Божа, Мати, мєнє наказала.
На свіданок я прийшла,
А коханого нєма,
Я в гаю ходила,
Зіроньки лічила.

Піду, спитать, до куми Одарки,
Чи, мій, милий, не був коло лавки.
Бо на свято парубки,
Забувають про квітки.
Та ще й про свіданки,
Що їх ждуть до ранку.

Деж, мій, милий, чому забарився,
На, свіданок, в нічку не зьявився.
Місяць світить холодить
В куми світло не горить.
Мабудь милий в хаті,
Залишився спати.

Ой, не, буду, в свято вишивати,
Краще, буду, я в гаю співати.
Та й почують парубки,
Принесуть мені квітки.
Як кого змилую
Того й поцілую.
14 вересня 2013 року.


Рецензии