Не те, не та

Тихим поглядом линуть довкола...
Чуйні,добрі,пестливі слова.
Майбуть правда болючіша гола,
Б'є,як вітром гойдає трава.

Та стьобає,лиша на тілі...
Ті доріжки що топить жаль.
Чорні смуги а також білі...
Наче викарбуваний скрижаль.

Поболить,а потім відляже...
Правда й правда,отож усе.
А як що хтось неправду каже?
Скільки ж болі вона несе!

Нехай лагідна,та лукава...
Розпушила свого хвоста.
Проходжається наче пава...
Та майбуть щось не те,не та.

Бо неправда то є неправда,
Хай і гріє вона уста.
Правда правдою,а неправда...
То не те,то не Правда свята.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии