З Осипа Мандельштама
Гомер. Безсоння. Напнуті вітрила,
Рядки суден лише до половини
Я дочитав: сей потяг журавлиний,
Що над Елладою несе незнана сила.
Ключ журавлів у неба на межі –
У царські чола хвиля б’є щоденна –
Куди ви пливете? Була б це не Єлена?
Пощо вам Троя ця, із Греції мужі?
І море, і Гомер – любов здолала страх.
Дослухатись кого? Сліпий поет ні слова
Не вимовив. Ця чорноморська змова,
І піниться прибій у головах.
Гомер. Безсоння. Напнутi вiтрила
© Copyright: Стах Розсоха, 2019
Свидетельство о публикации №119031207727
Свидетельство о публикации №119031207727
Рецензии