Жмуть, ох, жмуть...
Алея в парку. Нова газета на вітрині,
Письменний щоб весь люд читав.
В газеті те, що скоїлось в країні,
Й тарифи ЖКХ, добробут щоби “кращим” став.
Стоїть простак перед газетою новою,
Повторює: -”Жмуть, ох, жмуть, зарази...”
Підходить тут один військовою ходою
Й посвідчення агента показує відразу.
-”Хто жме? Скажіть, кого ви мали на увазі?
Пройти в відділення мені потрібно з вами”.
- “Ні, з вами не піду я ні в якОму разі,
Про чоботи казав свої, купив їх днями...”
-”Так ви ж босоніж стоїте, ви ж без чобіт,
Зізнайтесь, ви мали на увазі уряд, вірно?...”
-”Так я роззувся, став немилим світ,
А чоботи ось в торбі, зарази жмуть безмірно...”
© Copyright: Леонид Ружинский, 2019
Свидетельство о публикации №119031204307
Свидетельство о публикации №119031204307
Рецензии