Від легкОго, весняного дотику,
неймовірно пухнасті й рясні,
на вербі розпустилися котики
і тихенько радіють весні.
І долоньку так ніжно лоскочуть
волохатим, м'якеньким бочком,
що, здається, от-от замуркочуть
і рожевим лизнуть язичком.
На морозі шкодА залишати
цю тендітну, пухнасту красу.
Я візьму й обережно до хати
"кошенят" у тепло віднесу.
Їм матуся так щиро зрадіє.
"Зачекалися!" - скаже вона, -
"Хоч на двОрі ще сніг і завія,
а в верби на душі вже весна".
Котики
© Copyright: Вита Вольна, 2019
Свидетельство о публикации №119031202898
Свидетельство о публикации №119031202898
Рецензии