Стривай, думу гадати

Стривай,думу гадати...хвилюватися стій.
Не в падай у ранковий світанок.
Зачаравано падай у вигадку мрій.
Та й несись в щастя лиш на останок.

Коли линеш у небо на інших зважай.
Що би скрасить політ свій казковий.
Щоб побачити неба грайливого край,
Щоб спіймати успіх світанковий.

Не хвилюйся за те що стомившись віднак,
Упадеш з хмар в безодню чи прірву.
Коли сонце встає,то чудовий є знак...
Знак що горе з життя свого вирву.

Знак що серце віддам я теплу й доброті,
В прохолодну казкову світлину.
Полечу до небес,полечу до світів...
В казку там де є ти,я полину.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии