Я знайшов випадково щоденник,
Де у стовпчик,(сміявся до коліків),
Уявляв, навіть, як надхненно,
Ти писала мої недоліки.
Ди згадала усі мої мінуси:
Нетактовний, незграба, з понтами.
Що погані слова, наче віруси,
Я вживаю в розмові між нами.
З цим погоджусь! Та не розумію,
Ну чому ти до списку додала
Ніжний погляд? Спитати не смію..
Ще до чого мій вид та постава?
Заглядаюсь на тебе закохано!
Це для тебе, направду, мінус?
Часом плечі опущу сполохано!
Ти давно вже для мене вірус...
Ще й таким аккуратним почерком.
Всі недоліки, наче равлики.
Невже жодного плюсу, вийнятком?
Ну, хоча б малюсеньким смайликом!
Я дивлюся, мій погляд захопливий.
Лише плюси в тобі вбачаються..
Я війною твоєю втомлений...
Протилежності теж єднаються!
Ти писала моi недолiки
© Copyright: Зоя Войтович, 2019
Свидетельство о публикации №119031007830
Свидетельство о публикации №119031007830
Рецензии