Я знаю, твій я голос не почую
і це мене ні скільки не дивує,
лише щемливі спогади нахлинуть,
а почуття на тебе не покинуть.
З роками ніби я з цим явищем змирився,
що назавжди з журбою залишився,
що супроводжує мене всі ці роки
і ми давно з тобою вже батьки.
І ти із гордістю залишишся своєю,
як я лишився на весь час з журбою,
Я знаю, по житті ми не зустрінемось з тобою
і змиримося з долею своєю.
Можливо інколи побачимось в-вісні,
і образ буде інший в тебе та в мені,
і не потрібно за минулим сумувати
та свою біль на серці тамувати.
Укр. Залишився
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119031004273
Свидетельство о публикации №119031004273
Рецензии