Ромашка
Расщелины легли вдоль-поперёк.
Земля вздохнула, разрешась от бремени,
и родила ромашку с ноготок.
Земля известна вольными замашками,
как ни следи, не уследишь за ней:
не на лугу, подружками заласкана, –
растет ромашка посреди камней.
Она стоит девчонкой-горожанкою,
не ведая, что есть цветущий луг.
Её хранят, как могут, рельсы ржавые
от ста сапог, шагающих вокруг.
Она цветёт, прохожим души трогая,
улыбку вызывая хоть на миг,
уверена, что эти камни строгие -
родители, и не покинешь их.
Она держаться будет до последнего,
мечтая втайне об иных краях.
Ромашка - из семейства многолетнего,
но есть потомству будущность в камнях?
Свидетельство о публикации №119030907417
із плином часу тріснуло навпіл.
Земля зітхнула й народила квітку,
малесеньку, як нігтик на руці.
Ясне обличчя, мов маленьке сонце,
в обрамленні біленьких кісок-вій.
Рости б їй в лузі, серед подруг сотень,
а не одній, посеред камінців.
Вона цвіте, дивує перехожих,
не звикли тут до квіточок таких,
упевнена: камінчики ці строгі -
її батьки ї не покинеш їх.
Гне вітер ніжний стан її тоненький,
тримається вона з останніх сил,
надіється, колись настане день цей -
метелик цілуватись прилетить.
Щоб збутися всім мріям цим наївним,
щоб не втрачала квіточка надій,
ви ворожити можете деінде -
пелюсточок не обривайте їй.
Елена Войнаровская 01.07.2026 15:41 Заявить о нарушении