Ой, великий Тарасе...

Ой, як би ж ти прокинувсь, Великий Кобзаре,
Та поглянув, як зараз Вкраїна живе:
Ллється ж кров все, - загиблі, поранені, - горе! -
Як історія цей от період назве:

Революцієй, - кольору тільки якого? -
Гасел більшість - знай'омі, - таке вже ж було,
Може кольору націоналізму палкого, -
Піднялося ж і місто вкраїнське, й село,

Чи то може назве боротьбой - таки кланів, -
Ач, за кусень змагаються, що пожирніш,
Й змінювати не хоче ніхто своїх планів, -
Передбачений був той сценарій  раніш?

Вельми ж нагла агресія "старшого брата", -
Не бажає так просто свій вплив віддавать, -
Вже ж п'ять років війні.., - слова звичні вже: втрата,
Маскування і розвідка, й атакувать...

Ой, Тарасе, як би ж ти на те подивився, -
Чи майбутнє таке от їй пророкував,
Неньці нашій, Вкраїні?! - Народ розсварився,
Й Невже ж розбрат надії на мир поховав?..

  Цирульник Андрій


Рецензии