Пересторога. Вера Бондаренко

Не заплямуй ти днів моїх журбою
І на хресті зневір не розіпни.
Люби, заполони серця снагою
І підійми на крилах доброти.

Не зав’яжи ввесь світ одним собою:
З тобою разом хочу я зростать,
У подорож візьми мене з собою,
По світу разом будем мандрувать.

Навчімось разом милосердю, міри
І ти облишиш здатність відтинать
Усіх, хто ще хиткий на стежці віри.
Не заважай мені допомагать.

Не осуди – і не діждеш огуди,
Не затопчи –  і виростуть квітки.
Забудь печалі, і розправиш груди
Для радості-любові на віки.

Стихоотклик Ладомира Михайлова


Не заплямую днів твоїх журбою
І на хресті зневір не розіпну.
Давно заполонив серця снагою,
Давно вже зрозумів я доброту.

Не хочу світ в"язати я собою.
Тебе кохаю. Разом нам зростать.
Нікого поруч!Завжди лиш з тобою
По світу, мила, буду мандрувать.

Вчимося разом милосердю міри,
Та тільки, рідна, будем обирать
Ми тих, хто гідно йде по стежці віри,
А всім не треба нам допомагать.

І тільки ті, від кого жду огуди,
Нехай не йдуть топтать мої квітки.
Нехай любов наповнює нам груди
Для радості, кохана, навіки!


Рецензии
Щиро вдячна за такий чудовий поетичний відгук. Нехай щастить в усіх справах і життєвих і творчих!

Вера Бондаренко-Михайлова   11.03.2019 08:40     Заявить о нарушении
Спасибо, Вера!

Ладомир Михайлов   13.03.2019 09:23   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.