Ти забирав моє кохання по краплині,
Безжально і нещадно забирав.
Звучала суму музика невпинно
Коли мене, як сніг торішній, забував.
Думки тебе торкались безупинно,
Вітер печалі тихо обнімав.
Летіли в світ бажання, що невпинно
Звали тебе, де б ти не жив, де б не бував.
Просились спогади минулих днів щасливих
І застигала на очах сльоза.
Не забувала слів кохання милих,
Не забирали ні вітри їх, ні гроза.
Ти забував моє кохання із тобою,
Байдужістю, розлукою вбивав.
То ж суму час, своєю пеленою,
Мене безжально, міцно накривав.
Сум
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2019
Свидетельство о публикации №119030505907
Свидетельство о публикации №119030505907
Рецензии