Повернувся я в соє село,
подивився на старенькі хати,
повернувся всім смертям назло,
щоб своє село не забувати.
Як колись, щоб повернути славу,
відновити школу , парк , діброву
що б хоч щось зробити для держави,
не забути свою рідну мову.
Тут стояв колись станенький клуб,
тут була сільрада та лікарня,
а в парку росте розкішний дуб,
де зустрів колись своє кохання.
Зграя голубів присіла на дорозі,
там де лише дикі парами сідають,
я ж летіти як вони не в змозі,
а село своє не забуваю.
Укр. Повернувся
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119030408936
Свидетельство о публикации №119030408936
Рецензии