По-новому весна разрисует

       По-новому  весна  розмалює.

З  стріхи  капає,  ніч  холодна,  світанок,
Ще  по-декуди  сніг  залежався,
У  повітрі  аромат  забаганок,
Весняним  стартом  березень  ввірвався.

Весна  явиться  пишногрудою  дівкою,
Мангалом  запахне  пікнік,
Як  по  горлі  маленькою  цівкою,
Потече  березовий  сік.

Свої  наряди  весна  розмалює,
Одягне  перстені  й  намиста,
Радісно  юна  діва  затанцює,
З  коханим  в  танці  променисто.

Зацілує  його  первоцвітом,
І  повінню  зашумить  ріка,
Запалає  над  горами  горецвітом,
Одягне  весільного  вінка.

По-новому  зійдуть  срібні  зорі,
Руде  сонце  подарує  усмішку,
Квітень  вишиватиме  узори,
Салатовим  травнем  вперемішку.

Чітко ,  розмірено,   знову,
Час  стиратиме  календарні  дні,
Соловей  свою  затягне  колискову,
З  країв  далеких  прилетять  журавлі.

Ніби  по-новому  захочеться  жити,
Слухати  в  садочку  гул  хрущів,
Прилине  палаючим  факелом  літо,
Заспіває  піснею  дощів.

Бальзамом  буде  тіло  лікувати,
Розільється  по  раненій  душі,
Вляжеться  на  серці  відпочивати,
Як  на  лист  білий , ранішні  вірші.

Автор;  Н.П.Рубан.