Володимирова Русь

Курган заріс травою на березі Дніпра,
На ньому хрест стоїть, над ним небеса;
Святий Володимир держить хрест руками,
І молиться за Русь днями і ночами.
Прорвало небо і вітер, мов сказився,
Хрести пливуть у лаву днів,
Невже пророк не Господу молився,
І святая Русь зазнала мук.
Звідколи, дзвони лунають крізь час і простір
З церков розтрощених і спалених,
Відтоді, святість живе у руській плоті,
І захищає русичів.
З ялинок, сосен, дубів та ясенів
Мости будували на Русі,
А церкву побудували з руських каменів,
Ікони поставили святі,
У ній, безкрайні океани святості,
По всій Русі тепер живуть,
І Русь з Великим князем Володимиром
На християнський стала шлях.
Під святими небесами християнські бані,
А навколо них сади вишневі, юні, гарні,
Де царівна Анна і князь Володимир
Зі всіх сил ревно моляться за світ руський.
Їм ведіння: армада янголів над святими куполами,
А за ними срібна хмара, і, світло ллється з неї
На церкви і храми.
І щити з хрестами, і вогняві стріли,
І мечі булатні, і булави, янголи підняли,
Захищати святу Русь!
Руси вічні, о великі русичі!
В походах виросли під громами!
Про вас, братусі Володимира;
Ми нащадкам будемо говорити.
Сторіч під шаром землі і глини,
Свідок руських перемог!
Воно пам'ятає усі походи
Володимира, з ним Бог!
Пантіон богів стояв, мов ліс столітній;
Поважав весь світ сильну Русь;
На воротах Царгороду щит прибитий,
І прибив його руський дух!
Твої перемоги в промінях слави!
Ідуть століття і в них подвиги снують;
Від руських йдуть нам славні карми,
Корону княжу руські люди бережуть.
Ідуть на світ, і біль, і жах, і смерть,
Від князя темряви і від його прибічників;
І знову Русь, мов пантіон стоїть,
І б'ється з ними, і славить янголів.
Русь оживотворив - князь Володимир,
Був князь варвар - став князь християнин,
Тепер Христос живе у нього в серці.
І став він зрячий завдяки любові,
Всі знають Володимира - добродушний,
Він вирою карав всіх лиходіїв,
І Русь тепер боронить Всюдисущий
Від лиха, чар, катів і супостатів.
На Русь ішли багато легіонів,
Вони палили руські хутори і села,
І Володимир, і вся його дружина,
В небесний полк з'єдналися і за Русь билися,
І тільки громи, блискавки у хмарах,
В лісах вітрюги відчювали їхню міць,
Коли з мечами, з луками, в шоломах,
Стояли русичі насмерть за рідну Русь.
Дрижать усі чужинські гарнізони!
Повстали руські богатирі;
Ідуть дорослі, юні і похилі,
На їхніх грудях Володимира хрести.
Жахайся віщун брехливий! у Пеклі тобі горіти,
Бо руські велетні із Херсонеса вийшли в силі,
Бог дав їм із граалю пити, і нечисть усюди бити,
І святу Русь любити, і берегти її, як неню.
Князь Володимир стояв за Русь горою;
О руські землі залиті потом і кров'ю!
Ви дали відсіч, печенігам і хозарам,
І руський прапор майорів над всьою Руссю!
Вся Русь свята від краю і до краю,
Я в ній живу від самого народження,
І кожний день я з нею розмовляю,
Як на світанку я в ній прокидаюся.
Ви, бачили ворогів руської землі!
У вас був тиск, кров рвала ваші очі!
Чому ж не стали месниками ви?
Ним не став і я, лиш вогонь палав у грудях.
Де, ти руська сила святого Володимира,
Невже в курганах вся лежиш?
Терпить православна віра,
Усякі козні князя Вельзевула.
Русь, скільки в цьому слові є любові!
Але щезають твої містечка, хутори і села,
Одвічні змії п'ють кров руської святині,
Цвяхи вбивають в православне тіло.
І там, де гралися щасливі дітлахи,
В садах та вздовж тинів в тінях акацій,
Де бджоли мед збирали, й воркували голуби,
Там зараз виє вітер між хрестами.
Колись, там звучали баяни і гітари,
Лунали дзвони із храмів і церков,
Тепер, там звалища й гавкають собаки
На пацюків і табуни круків.
Відродяться, руські села та містечка на Русі!
Дідьки у яругах зв'язані усі!
Набралися жовчі й пухнуть, мов мерці,
Їх душі ллються в Пекло з нутра руської землі.
Дивіться: нелюди тікають, бояться глянути на Русів,
Їх руські люди косять косами і б'ють цеглинами між очі,
Тікають - і ніг невідчувають, дрижать і в Бога просять смерті;
В пітьмі з горгулями їм місце, а не з святими в божій церкві.
Любов, честь, повага, мир - в Херсонесі Руси!
Тріумфують греки, хрести тримають їхні руки;
Володимир на коні і з ним царівна Анна,
Він одружиться із нею і зкуштує божу ману.
Володимир хрестився у грецькому Херсонесі,
І поріднився із імператором Романом,
Охрестив Русь у рідному Дніпрі,
І став месією усія Русі.
О хрест Володимира благословенний,
Вознесший Русь до Господа Христа,
З святих ікон образ твій благочестивий
Все молиться за нас, за Русь.
Бог надасть безмежну силу руському народу,
Янголи вкладуть своє проміння в його очі,
Молодий дружинник зі списом Георгія
З віроюю постане супроти диявола.