Почекун

Чекаємо то вечора, то ранку,
То вихідних, то ліпшої нагоди...
Викреслюємо щось безперестанку:
Людей, події, настрій і погоду...

В очікуванні "кращого" і "весен"
Втрачаємо ми радість сьогодення.
Неоціненні "принци" і "принцеси"
Наївно ждуть від долі одкровення.

І завжди щось таки не слава Богу:
Вага, країна, чоловік чи діти,
Робота, вік... "душевная тривога"...
Ну, як, скажіте, тут життю радіти?!

Смакуємо проблеми, що цукерку:
"Навиворіт все спіднє" нині в моді...
Звичайно, винні доля і люстерко.
А ще - зірки, сусіди і ...погода.


Рецензии