Лишіть мене в покої.
Гріхи,-чужі,облудлі.
Немає в мене часу,-
Щоб тратити його.
Чи варті ваші змоги..?
Душі моєї,-світла?
Щоб біль руйнацій знову,
Опанував того...
Хто хоче чистий промінь,
Що з сонця лине в небо.
Що гріє душу нині.
Що варто і що є.
Лишіть мене в покої.
Не стоять того жарти,
Не варто жартувати...
Як біль в очах снує.
(Понкратова.О.В.)
Що з сонця лине в небо
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119022502866
Свидетельство о публикации №119022502866
Рецензии