Загубленi

Загублені шлях та дороги
Ведуть в занедбане село.
Покинуті в житті тривоги
Колись як в вулику гуло.

І бджоли,люди,-трудівниці.
Трудились з рання до пізна.
Усмішка щира що на лицях
У них стревожено жила.

Раділи золотим врожаем
Сьогодні,стиглого зерна.
А що сьогодні,люди,-маєм?
А що до завтра? Що? Хто,зна?
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии