Осягнем неосяжне.
Останнім донжуаном зими,
Лютий по-задвірках ще танцює,
Плаче сад холодними слізьми,
Ледяними краплями частує.
Весна скоро покаже свій плюс,
Й від зими вже нічого не буде,
Природа зіграє свій блюз,
Ніби маслом помазавши груди.
Мороз впаде березню в підніжжя,
І покине зиму без обману,
Квітень по всім бездоріжжям,
Застелить траву зелену.
Ніч зорі розсипле з небес,
Рілля чорна проснеться під плугом,
На салатовім полі чудес,
Затріпочуть стрикози над лугом.
Ми гостями на цьому фуршеті,
Розділимо миті екстазу,
В своїх ролях на неосяжній планеті,
Осягнем неосяжне відразу.
Автор: Н.П.Рубан.
Осягнем неосяжне
© Copyright: Надежда Рубан, 2019
Свидетельство о публикации №119022406864
Свидетельство о публикации №119022406864
Рецензии