Я тебе обiйму душею

Я ТЕБЕ ОБІЙМУ ДУШЕЮ…

Сл. і муз. Борислави Білоцерківської

Серед натовпу знов шукаю твої очі такі ясні.
І душею я відчуваю, коли кличеш мене уві сні.
У важкій боротьбі із серцем програю йому знову й знов.
Забуваю про все на світі й поглинає мене любов...

Серед темних ночей блукаю, потопаючи в самоті.
І від себе кудись втікаю, та далеко не можу піти.
Ти у прірву мене штовхаєш, але впасти туди не даєш.
Відпускаєш і повертаєш... Та від долі наврядчи втечеш...

ПРИСПІВ:
Я тебе обійму душею,
Бо мої руки словами ти міцно зв'язав.
Полетіла би над землею,
Та мої крила ти, любий, жорстоко зламав...
Я тебе поцілую вітром,
Бо на устах смак солоний лишився від сліз.
Я тебе обійму душею
І збережу в серці вогник, який ти приніс...

Я словам більше не повірю, бо нещирі вони й пусті.
Буду слухати своє серце і за ним буду вірно іти.
Не важливо, що скажуть люди... Хай важким і тернистим буде цей шлях.
І немає страшнішого суду, ніж упасти назавжди в своїх очах.

Ти не бійся відкрити серце, ти не бійся відкрити знову себе.
Без кохання немає щастя, без любові життя безбарвне й пусте.
Час не завжди усе лікує, жалкувати не варто за тим, що було.
Не втрачай того, з ким у серці завжди сонячно, завжди тепло!

Brava ©

Для Анастасії Лахіної