Безмірно капає сльоза,коли сідає сонце й ранить.
Коли ідуть дощі й гроза,вітрами в небо знову манить.
Коли чарують небеса хмаринами що сонце криють.
Коли співають голоси,коли від них янголи мліють.
Безмірно капає сльоза гуртуючи свій погляд мляво.
Яка краса,яка роса...дивлюсь у ліво також в право.
Ціную кожен подих мрій,які злітають в вись уперто.
Добро цінують,-кажуть сій.У кожен дім неси відверто.
Безмірно капає сльоза в незручній бездоганній мові.
Як по весні росте лоза у кожнім людськім,добрім слові.
Безмірно капає сльоза. Сльоза так мовить...
Безмірно капає сльоза онде в любові.
(Понкратова.О.В.)
Яка краса
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119022309014
Свидетельство о публикации №119022309014
Рецензии