Приворожила... Ожиною
Смакували вуста
Колючками ожиновими вп'ялася
До болю, жару солодкого
Солоного поту,
По тілу любощами,
Мурашками
Кому, як не тобі,
Біло тіло сяє моє.
О, єство вогнем!..
Неможливо стримати тремтіння!
Ню Тіні на стіні
І нікому - тобі, ніхто, мене окрім.
Рими - ми. Ритми — ми.
Приворожила
© Copyright: Марина Степанская, 2019
Свидетельство о публикации №119022302588
Свидетельство о публикации №119022302588
Рецензии