Вівторок. Третє квітня.
Я йду до дому швидко.
Бо в тебе є новини!
Бо ти мене чекаєш!
Я двері відчинивши,
Тебе піймав руками.
Яка ж ти в мене гарна!
М'яка. Духмяна. Ніжна.
Чарівніша за квітку!
Чарівніша за мрію!
Моя - єдина, мила!
Моя ти неймовірна -
Найкраща в світі
Жінка!
Кохана! Моя мила!
Кімната. Ти зі мною!
Ти дивишся на мене.
Я щось вже розумію.
Ти кажеш. Я німію.
Дивлюсь, дивлюсь на тебе!
"Коханий! Я вагітна!
Коханий! Мій чарівний!
У нас буде дитина!
Твоя, моя - дитина!
Чарівна, наша, мила!
Як сонечко - яскрава!
Як літо - полум'яна!
Вона - дитина наша!
Твоя, моя - дитина!
Коханий! Я щаслива!"
Четверте квітня. Ранок.
Я все вже розумію.
Цілую і кохаю
Свою чарівну квітку!
Вона мені народить,
Свою, мою - дитину!
Я вперше буду батьком!
Я буду гарним батьком!
Я знову засинаю.
І мрію, мрію, мрію...
***
© Copyright: Виталий Сергеевич Гончаров, 2019
Свидетельство о публикации №119022109573
Свидетельство о публикации №119022109573
Рецензии