Сеi ночi опiвночi

"Сеї ночі опівночі,
Ще й кури не піли,
Як татари в наші гори
З вітром налетіли."
...цеї ночі та й дня цього
Чом плакали очі,
Як же горя, горя много.
І до зла охочих
Біль билинна - наша днина,
Днина хоче сонця,
А дитиночка малая
Сіла під віконце
Сніг в сугроби - тепла груба,
І дрова тріщали,
А бабусі плавні речі
Ті дні возвіщали
Як татарів злая сила
Громом серед неба!
І не їли вражі діти
Молока та хліба
Не за хлібом йшли зі степу,
Де ховались кляті,
Йшли же тьмою вони злющі
Наш світ погубити
Ой а вночі - опівночі,
Кати нападали,
Коли люди натруджені
Спатоньки лягали
Мама тулить до серденька
Малую  дитину,
Грудень місяць перед Різдвом-
Снігу вище тину
Та це клятим не поміха,
Коні сніг топтали,
І з двох боків,
І з двох боків
Враги наступали
Батько з сином у дозорі,
А жінки по хатках,
Їм про напад татар - сили,
Сповіщати милих
Дзвін всполошний
Всі дорослі й діточки малії,
У Дім Божий, у Дім Божий
Та скоріш сім'ями
Двері Храму відчинились,
Батюшка стрічає,
Й на молитву людей спільну
Всіх благословляє
Світло свічки! Ой не гасни!
Й до Єрусалиму!
Проси - плач серед нешастя
За дочку та сина
Часть же люду не сховалась,
А бій дали врагу,
...кров лилася православна
По білому снігу
А пред боєм перед грізним,
Де враг лютий звіром,
Весь Дім Божий,
Весь Дім Божий
Земля обступила
Й затрусила його снігом
Зимонька сердечна,
Й опустила Покров Чесний
Над ним наша Ненька
Божа Мати стала поряд
Біля люду в Храмі,
Й підземеллям чорно - темним
Всі пішли з свічками
А вели ті довгі ходи,
Довгі коридори
В Києв славний і прибули
Через сутки в Лавру
А монахи слуги Божі
Людей приютили,
Годували - напували
Й спати положили
Наступили днини мирні,
Орда відповзала...
Змієм - змієм кровожадним
Й невільників гнала
Бо не встиг хто заховатись
У Божому Домі,
Опинився в лапах змія,
У його полоні
І повзе він весь у крові,
А люди по снігу,
Ой були сурові зими
Та й врагу на втіху
А турецький хан смертьзлато,
Змію платить справно,
За людей тих
За людей тих
Хто дійшов до хана
За один раз та й набігу
По три тищі й тридцять,
Гнали в рабство безбожники,
Сатаною риска
Та не їли вони хліба,
Кровожадні кати,
Усі дужі стали раби,
Інших нелюд стратив
А вагітну та жіночку,
Бабця розповіла,
Клав на лавку цей убивця...!
Щоб не родить сина
Душив - душив клятий ворог!
Я ж слухала в страхах!
Що бабусі розповіла
Прабабця по снігу
Бо лиш снігом, снігом білим
Землю замітало,
Перед Рздвом Бога Спаса
Справ ставало мало
І прабабці її бабця
Це розповідала,
Як татарів злая сила
Нас унічтожала
А у той час, час прадавній
Лавра всіх спасала,
Хліба давши та одежи
У путь проводжала
...ось на Різдво прийшли в село,
Люди в свої хати,
Щоби братів павших в бою
Та й землі предати
А на зміну цьому лиху
Різдво поспішило,
В кожну хату й кожну душу
Богом звеселило!
А та Церква  що за селом
Що людей сховала,
Під землею...під землею...
Мертвих відпівала
Ну а Церква що за селом,
Що життя дарила,
Ой не стала у земельці
Ніби у могилі
Душа Храма,
Серце Храма
Та Різдв'яна радість!
І б'ють дзони врага  громом
Й гине змій у Пасці!
Й тільки свято то йшли люди
До горба на полі,
Й прикладали к землі вухо,
І всі чули дзвони
Лавра дзонить і всі Храми,
Дзвони під землею!
Й Душа Храму
Й Душа Храму
Поряд із сям'єю
А у ці дні особливо
Душа Храму плаче,
Коли війни, муки злива,
Змій за златом рище
Й знову дзвони по всій Лаврі,
По всій Україні,
І спасаємось у Храмі
Люди православні
А то горе, горе люте,
Нам болить і плаче,
Й наші предки незабутні
Перед Богом Спасом
За нас молять бо одна в нас
Душа Православна,
За нас молять бо нас люблять,
Слава Богу
 Слава!
18. 09. 18 р.
Ангеліна Длінка

За один набіг, а вони були раз
у чотири роки, татаро - монголи
гнали у рабство від гір Закарпатських
І окружних земель, від чотирьох до
тридцяти трьох тисяч невільників.
Ця розповідь зі спогадів роду, події
передавалися словом , а горб є біля
Лазарівки, і ми маленькі приложували
вуха до землі святої і чули звуки.
Чи може не боліти нам рана народу, вона
старою не буває...не може...але не болить
у тих, хто по Донбасу б'є віроотступником,
забувши Заповіт Спасителя -  Любіть друг друга.
Вони примкнули до рядів орди, послуживши  сатані
кровожадністю. Та це лише вислів, Господь лишив
древнього змія сили, йому ніщо не допоможе, власні
душі гублять, як сатаністи орди


Рецензии
Ангеліна, щиро дякую. Але є деякі не українські слова. Коли забажаєте, можемо разом виправити. Та Ви й сама знаєте мову до ладу. А так гарно. Вибачте, коли що. З пов.

Игорь Ярин   22.06.2019 23:07     Заявить о нарушении
Тут так задумано
Дякую!

Ангелина Длинка   04.08.2019 20:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.