Є у світі сила.
Захистить вона.
Це матуся мила.
Ріднішої нема.
До серця приголубить.
Ласку віддає.
Мамо, мила, добра.
Ти навчила, як життя сприйнять.
Сива мати, постаріла.
Цвіт її зійшов.
Та тепло в душі, ще не згоріло.
Вона з сумом дивиться, все навкруги.
Я ж казала, тобі сину.
Тільки щастя, я хотіла донести.
Неслухняні діти.
Роблять завжди помилки.
Серце матері все чує.
І болить душа за них.
Та гріха в цьому немає.
З молоду сама робила помилки.
А тепер вона мудріша.
Знає все, вже наперед.
Бо пройшла, пройшла дорогу.
Та життєвий шлях.
Матуся
© Copyright: Александра Мошкович, 2019
Свидетельство о публикации №119022110210
Свидетельство о публикации №119022110210
Рецензии