Осiнь - старiсть
Старі клени вкрила.
Пісня журавлів сумна
Лягає на крила.
І у вирій вирушає
Разом з журавлями,
Рідну землю залишає
З рідними полями.
Плаче темна сумна хмара,
Вітер гне калину,
Сивий ранок, як примара,
Сповзає в долину.
З дерев листя опадає
Жовтими сльозами,
Вітер в самоті блукає
Пустими лісами.
Де ж ти, миле моє, літо,
Спів пташок і радість?..
Все зів’яло: листя, квіти...
Осінь – це, як... старість.
Свидетельство о публикации №119021909325
http://stihi.ru/2017/10/22/4721
Распогодится, Андрей, будем жить!
С признательностью,
Юрий
Юрий Заров 30.09.2022 20:22 Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2019/08/29/4629
С уважением
просто А.К.
Андрей Королёв 7 30.09.2022 20:41 Заявить о нарушении
