Схаменись за те, що робиш
будуєш мур, чи тин городиш,
від свого батька, чи матусі,
в яких сріблясте вже волосся.
Це ті батьки тебе ростили,
маленьким на руках носили,
вчили писати, малвати,
та час даремно не втрачати.
А ти весь час робив їм шкоду,
біг до посадки, чи городу,
і де ти тільки не зривався,
мов неприкаяний тьингявся,
І ти все те переступав,
та у майбутнє крокував.
І ніби виріс, одружився,
лише за те не схаменувся,
Забув минулі дні та ночі
та безсоромні сховав очі,
а сам не знаєш, не гадаєш,
що діточок своїх вже маєш.
А що то буде, яяк вони
теж, не вбачатимуть вини,
тебе забудуть, не згадають,
і очі від людей сховають.
Укр. Безсоромн1 оч1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119021907926
Свидетельство о публикации №119021907926
Рецензии